…знову зникло в морі. У тумані
Клекіт хвиль. Холодний вітерець
Піднімав пилюку. На дивані
Проростав в безсмертнику чебрець.
Вечір крався тихо й незвабливо
В пошуках: Куди? Нащо? Чому?
В дзеркалі горіли полохливо
Очі ,задивляючись в пітьму.
У холодній темряві туману
День глевкий вклонявся комину.
Так матроси ,віддаючи шану,
Додають махорці полину.
Все тече…Далеко. В передмісті.
Там де в клекіт вже не чути хвиль
Вітер перетне твоє обійстя,
Зачепившись тишею за шпиль.
Й на борту старої вантажівки,
На крилі бузкової труби
Ти проллєш пів чарочки перцівки
В хворе горло долі-боротьби.
070523
