Вже рік минув, а лютий не скінчився.
Закляк, завмер, застиг, заціпенів,
Кривавим лезом вістря у зіницях.
Бездушний кат на страті мирних днів.
Несеться страх, ширяючи незримо,
Плететься караваном дикий відчай.
Та наша міць стійка, цупка, озима!
Без права здатись, вийти на узбіччі.
Вже рік минув, та біль все не вщухає.
За Ірпінь, Харків, Бучу та Донецьк!
Щоб кров'ю захлинулась псяча зграя
Безбожників проклятих. Хай їм грець!