Ллявся дощ, стікаючи гучно
з даху,
Під яким вмостилася зручно
птаха.
Крізь вікно цідилася пляма
ночі
Та ліхтар вглядався нестямно
в очі.
Часу тінь лягла на підлозі
кволо,
Бо звести години не в змозі
в коло.
На столі мигтіла гасниця
мляво
Та вікна́ блищала зіниця
тьмаво.
Ллявся дощ, складаючи влучно
ві́рша.
Біля ніг вмостилася зручно
тиша.
Втім душа палала мов свічка
в храмі –
талий віск окроплював жичку
карми...
06.11.2019
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
