Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Веселенька Дачниця: ЖИТТЯ - ЯК ДОРОГА - ВІРШ

logo
Веселенька Дачниця: ЖИТТЯ - ЯК ДОРОГА - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ЖИТТЯ - ЯК ДОРОГА

                                                                                  
              
       Легенькою фіранкою затягнулося небо, і тихий вечір простелився довкола.
Для кінця літа восьма година вечора була ще не пізньою, але надворі вже нависли сутінки. 
       У бадиллі картоплиння, зібганого в невеличкі купки, весело перекликалися цвіркуни, своїм співом, немов би, розріджували застигле повітря…
       Вона присіла на лавочку коло веранди, щоби трохи відпочили за цілий день натомлені ноги. 
       От так і життя пробігло, як це  спекотне літо…
       Недавно гуртом садили картоплю, а сьогодні закінчили копати. Сини поїхали після обіду в місто, бо їм завтра на роботу, а сама ще поскладала бадилля з картоплі та підсушений сонцем бур’ян. Завтра, дасть Бог, можна буде засіяти землю  після викопаної картоплі, допоки держиться ще волога, бо хто знає, коли підуть дощі…
       Так і сиділа, прихилившись спиною до стіни, перемотуючи свої одинокі думки то сьогоденням, то минулим. У хату йти не хотілося… 
Відтоді як помер чоловік,  хата здавалась якоюсь пусткою, хоч і прийшло довгих сім років… А прожити разом пів століття – не поле перейти, і всяке було у подружньому житті: десь у чомусь не могли зрозуміти одне одного, пробачити, забути образи, але…  Залишалося щось вище – воно й об’єднувало сім’ю.     
      Ще коли приїжджали діти, була ніби відрада, а наодинці – хоч вовком вий: усе нагадувало прожиті разом роки. Хоч і сусіди хороші, і знайомі та колеги провідують, та нема вже тієї міцної опори, яка більше п’ятдесяти років тримала на білому світі… 
      Один лише Тузик наче читав думки, нагадуючи про себе: то скулить, як тільки побачить і  радісно виляє хвостом, то лащиться до ніг, що не можна відірвати. На ніч відпускала йому ланцюг, щоби бігав по подвір’ю.  І на цей раз відпустила, але він мовчки вмостився коло ніг, ніби розуміючи настрій  хазяйки.
    - Що, Тузику,  тобі не хочеться побігати? Ти ще молодий у мене, побігай, то я вже своє відбігала… Після семи десятків років уже не побіжиш… А от що з миски не виїв,  порозкидав і хліб, і кашу – за це сварити буду… Не голодний ти у мене,  не знаєш, що таке справжній голод… Колись, як працювала вчителькою старших класів, могла без роботи залишитись через випадок зі шматком хліба…
      І повели думки у далеке минуле… Було це в ті далекі сімдесяті роки, коли за кілограм вкраденого зерна, чи навіть гички із колгоспних буряків, суворо карали. Колгоспникам, які ціле літо працювали на бурякових полях, а восени викопували і здавали врожай на цукрові заводи, заробітну плату видавали натуроплатою - цукром. Одержить людина триста кілограмів цукру і не знає, що з ним робити : продати неможливо, бо це – спекуляція, а гроші потрібні, щоби купити якусь одежину, на зиму – дрова чи вугілля, і тому подібне. А з одного цукру що зробиш? Варили, аж до нудоти, солодке варення, гнали самогон, розплавляли  і робили смаколики дітям. У магазинах цукерки були, але не кожен міг їх купити. Ті копійки, що виплачували колгоспникам на трудодні, ледве покривали затрати на хліб, мило чи олію. 
       Учителям було легше, бо ми одержували за свою працю гроші, а колгоспники - лише цукор. Іноді, правда, колгосп розраховувався зерном, хоча дуже рідко, бо всюди на полях росли цукрові буряки.   
       Буханка хліба в ті часи коштувала дванадцять - шістнадцять копійок. На теперішній час - недорого, але тоді на ті гроші у шкільній їдальні можна було двічі добре пообідати.
       Так от, на педагогічній раді школи розглядали питання щодо п’ятикласниці,  яка в сільському магазині намагалася вкрасти трикопієчну булочку.
Обговорювали, чи передавати цей випадок міліції. Продавець магазину сповістила директора школи, що було намагання вкрасти, так як булочку забрали у  дівчинки з кишені коло прилавка.  Думки педагогів розійшлися. Більшість висловилася за те, що потрібно детальніше розібратися, чому так сталося і що могло змусити підлітка піти на такий ганебний, неправильний шлях.
      Як класний керівник, я звернула увагу присутніх, що дівчинка добре вчиться, працьовита, поведінка у неї відмінна. У її матері, крім неї, ще двоє менших дітей. Живуть дуже бідно, бо мати часто хворіє. І, заступаючись за школярку, попросила  міліцію не інформували: розберемося самі у своєму колективі.  
      Рішення педагогічної ради про недостатню виховну роботу у п’ятому класі сприйняла майже спокійно, а керівництво класом передали іншому педагогу.
      З дівчинкою, зрозуміло, я поговорила… І ми залишилися друзями на все життя. 
                                                            В. Ф. – 30.09.2022                                                                                                                                   
                                                                     Продовження буде!

ID:  972388
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 30.01.2023 17:43:04
© дата внесення змiн: 24.09.2023 16:17:54
автор: Веселенька Дачниця

Мені подобається 11 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Ніна Незламна, Світлая (Світлана Пирогова), Капелька, Валентина Ярошенко, Катерина Собова, Маг Грінчук, Родвін
Прочитаний усіма відвідувачами (406)
В тому числі авторами сайту (17) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед




КОМЕНТАРІ

То ж треба: голодна дівчинка поцупила трикопієчну булочку - і таке серйозне засідання зібралося. Зараз тьоті і дяді "поцуплюють" мільйонами та вагонами - і ніхто нікуди не сідає. Що б сказала сьогодні та дівчинка? mda 23 hi
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Zвіздослав Сухенький, 22.07.2023 - 15:16
16 Щиро вдячна за Ваш коментар hi
Та дівчинка знає ціну хлібу, а ті що "вагонами цуплять" - то їх життя...
 
Катерина Собова, 20.04.2023 - 20:13
12 12 12 Заслуговує високої оцінки правдива історія!
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Катерина Собова, 21.04.2023 - 12:40
16 Катрусю,- безмежно Вам вдячна hi
 
Галина Лябук, 12.02.2023 - 14:06
Проза Ваша зачарувала, пишете цікаво і майстерно.
Продовжу читати. 12 12 16 give_rose
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Галина Лябук, 13.02.2023 - 19:05
І що то значить мати чарівну Землячку, biggrin яка так гарно розхвалила yahoo Ваш комент -наче бальзам для душі taanci
Щиро вдячна,Галинко tender Благополуччя Вам у всіх справах hi
 
Галина Лябук відповів на коментар Веселенька Дачниця, 14.02.2023 - 22:11
Щоб не сумнівались, Вірочко, я написала відгук щиро. Все так, пишете чудово! Але маю до не менш чарівної Землячки запитання: - Ви педагог? 16 ros
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Галина Лябук, 15.02.2023 - 17:20
16 Не сумніваюся, моя хороша. Все добре.Ось дачний чай 22 22 з різнотрав"я - за дружбу friends
 
Чудова проза Вірочко! Зачиталася!!! 12 16 16 give_rose 22 22 icon_flower
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Тетяна Горобець (MERSEDES), 09.02.2023 - 14:44
meeting Дуже Вам рада, Танечко і щиро вдячна tender
Благополуччя в усіх справах hi
 
Маг Грінчук, 07.02.2023 - 19:12
Цікава проза. 12 16 22 22 give_rose hi
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Маг Грінчук, 09.02.2023 - 14:40
16 Дякую 22 22
 
М_А_Л_Ь_В_А, 06.02.2023 - 15:59
Сподобалася Ваша проза 12 З легкістю читається й торкається душі і серця give_rose give_rose give_rose
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар М_А_Л_Ь_В_А, 07.02.2023 - 12:25
meeting Щиро вдячна tender рада, що завітали 22 22
 
Родвін, 05.02.2023 - 15:56
Читається легесенько. Маєте хист і до такої  літератерної творчості.

Дай Боже вам крім таланту ще й терпіння, щоб всі Ваші чудові задуми вилились в томи затребуваної читачем літератури.

Щасти Вам. hi

ros ros ros ros ros           

 021    
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Родвін, 07.02.2023 - 12:23
Дуже приємні побажання, Миколо, за що Вам сердечно вдячна 16 tender
НА 23 ВЗА 23 ЄМ 019
 
Любов Іванова, 04.02.2023 - 16:26
А я не знала, які неймовірні прози Ви пишете. Браво !!! 12 12 12 16 16 021 021 ft ft sp sp cup cup icon_flower icon_flower icon_flower icon_flower icon_flower
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Любов Іванова, 06.02.2023 - 15:56
16 16 meeting Любочко,сердечно дякую за щедрий комент tender
Аж крила "прямь виросли" yahoo biggrin
 
12 так є. життєво. щасти вам! hi
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 04.02.2023 - 11:47
Щиро вдячна tender 22 22 НАВ 23 ЗА 23 ЄМ 23 friends
 
12 Проза, що торкнулася душі. Нелегкі часи були. Шкода і дівчинку, і класного керівника. Я навіть своє класне керівництво пригадала. Скільки дітей, стільки різних історій було. 16 give_rose hi 021
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Світлая (Світлана Пирогова), 02.02.2023 - 16:17
Дуже вдячна, Світлано tender і рада, що рядочками прози нагадала Вам неповторне... hi
 
Капелька, 31.01.2023 - 23:13
Цікаве, зворушливе оповідання, яке нікого не залишає байдужим!
12 12 23 16 23 16 23 22 22 hi
Ті часи також були не мед і не цукор, бо народ тримали в "єжових" рукавицях, що навіть дитина не мала змоги купити звичну булочку!
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Капелька, 01.02.2023 - 19:28
16 Дякую за щедрий коментар і розуміння tender
 
Гарно та життєво, дякую за твір, дорога Вірочко! Мирного неба Вам та сонячного настрою! 12 16 give_rose 16 22 22 shr icon_flower
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Валентина Ярошенко, 01.02.2023 - 13:24
16 Сердечно дякую, дорогенька tender
НАВЗАЄМ, Валечко 019
 
Н-А-Д-І-Я, 31.01.2023 - 17:07
12 12 16 Гарний життєвий твір! give_rose hi 9 019
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 01.02.2023 - 13:20
meeting Дуже приємно. taanci Щиро вдячна і завжди Вам рада tender
 
ТАИСИЯ, 30.01.2023 - 19:54
Спасибо! Воспоминания невесёленькие...
12 hi 17 give_rose
Но жизнь - не лёгкая дорога! 31 meeting yahoo morning1
 
Веселенька Дачниця відповів на коментар ТАИСИЯ, 31.01.2023 - 21:07
Ви праві на всі 100% aggressive
Дякую за розуміння tender приємно, що завітали.
meeting Ось пригощаю Вас дачним ароматним чаєм 22 22 Будьте здоровенькі taanci
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: