|
Наче мати немовля,
Родить матінка-земля,
Годувальниця-земля,
Як засіяні поля,
Нам багатий урожай,
Хоч лопатою збирай,
Та не зразу, в цюю ж мить,
Згодом, як поталанить
Із погодою. Вона ж
Все ж залежить, зауваж,
Від погоди. Кожен зна,
Що то вплив, який вона
Здійснює на неї в нас
На планеті повсякчас.
Та, що там би не було:
Чи то холод, чи тепло,
Чи то спека, чи мороз
Справджує отой прогноз,
Що синоптики дали,
Як показники зняли;
Без образ земля, без зла,
Що погода посила,
Все бере, прийма усе,
Що природонька несе.
Найбагатшая – земля,
Бо на ній ліси, поля
І озера, і струмки,
Океани та річки,
Гори, трави і квітки,
І діброви, і ліски,
Огороди і сади,
Що дають рясні плоди:
Овочі та фрукти ті,
Що у нашому житті
Зміцнюють здоров’я нам:
І дорослим, й малюкам.
Ані я, ні він чи ти
Цілу землю обійти
Не зуміємо повік,
Жінка ти чи чоловік,
Чи дорослий, чи малий,
Навіть хай ти і швидкий.
Як піде́ш за небокрай,
Не знайдеш землі там край,
Бо, де обрій, небокрай,
Там новий видніє край.
В тім краю, який зір твій
Бачить, там початок свій
Має земленька нова.
А як підеш ти, бува,
Далі, то іще одна
З’явиться земля. Вона,
Дивовижний твір Творця,
Без початку, без кінця,
Як і небо, під яким
Розташована. Під ним,
Наче килим, простяглась
І мов з небом обнялась
Там, в небачених далях,
Десь наоколо*, по краях
Нашої планети й мов
Тягнеться земля знов, знов
У безмежну далечінь,
В неокраю просторінь,
У якій, як в морі тім,
Погляд тоне й весь світ в нім
Відбивається такий,
Як він є, немов людський
Вид у дзеркалі. Земля
Довгий шлях нам простеля,
По якім ідучи ми,
Ті, що зовемось людьми,
За нам наданих нагод
Цілу низку тих пригод
Зустрічаєм на путі
В нашому людськім житті,
Що трапляються у нас
В цьому світі повсякчас
На Землі – планеті тій,
На якій живе́мо. В ній
Ще з прадавніх бо часів
Безліч міститься скарбів.
Деякими кожен з нас
Користується весь час,
Та, вже ніде правди крить,
Більшість з них іще відкрить
Доведеться в майбутті
Тим, хто буде при житті.
Хоч вже бачу, інший світ
Через певну кількість літ
Рід людський наш заселя.
Нині ж дім його – Земля.
*Наоколо – розм. Навколо
Євген Ковальчук, 18. 12. 2019
ID:
971089
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу
дата надходження: 15.01.2023 22:47:18
© дата внесення змiн: 15.01.2023 22:47:18
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
