10.10.2022
Десятки ракет
Прошивали
Простори неба,
Вчергове обпалюючи
Душу землі
І залишаючи на
Пам'ять кілька
Незабутніх селфі
Для твоєї
Свідомості.
Темрява лютувала
Ясного сонячного
Ранку, бо не могла
Більше витримати
Радості нового
Дня.
Вона вкотре
Злісно стукала
У двері твого
Серця,
Намагаючись
Посіяти хоч кілька
Зерен сумнівів і
Страху,
В той час,
Як небо
Неустанно шепотіло:
"Ти вистоїш...
Це жахіття
закінчиться...
Дух твій
не зламається,
Доки пам'ятатимеш,
Що перебуваєш
В обіймах...
Любові Вічної..."
