Я подумки прошепочу твоє ім`я
І образ твій промине в голові,
Немов би в підсвідомості зоря,
Приємним світом сяє у мені.
Кохати щиро – ось, що треба.
Без слів, так просто, без обмежень.
Не треба гаяти часу,
Із мене досить спостережень.
Де спокій мій – забув його.
І де моє життя?
Піду до серця я твого,
Назустріч…навмання…
Якщо ти сердишся – пробач.
Пробач за все, бо так потрібно.
Немов би серця мій стискач
Хтось повернув так непомітно.
Я подумки прошепочу твоє ім`я
І образ твій промине в голові,
Де в світі би знайти такі місця
Там де є я…там де є ти…?
Щиро. 
