Не відпускай мене від себе,
Навіть коли ми не разом,
Бо серце проситься до тебе
Сповите ніжним, теплим сном.
Наслухатись тебе я хочу
І надивитись в глибину
Тих океанів, які - очі.
Вони приховують одну
Єдину іскорку кохання,
Яка усе іще блищить -
Сльоза вкриває, мов в останнє,
Мовчанням зберегти б цю мить.
Без слів ти просиш поруч бути,
Хоч доля грає гру свою
Ніхто не знає, як забути
Чарівну посмішку твою,
Яка не просто надихає,
А мотивує на життя.
І мовчки каже: «я кохаю»,
Зриваючи серцебиття.
Не відпускай мене, кохана,
Між нами довгі рубежі.
Тримай за руку, як востаннє,
Хоч дотик рук лише в душі…
