Змерзлі небеса,
У рукав ховають рани,
Весь мій біль і весь мій страх,
Що минаюсь я між вами,
Давніх мрій кіно,
Чорно-біло пробігає,
П'янить мов вино,
І про тебе нагадає,
Я не знав, що можна так,
Без кохання полюбити,
Я приручений твій птах,
Хоч безкрилий, хоч безликий,
Я не знав про смерть в душі,
Всіх незроджених світанків,
Лиш залишусь між рядків,
Твоїм спогадом, Світанко.
Стихлі у полях,
Вже вітри мене чекають,
Там в моїх краях,
Доля крила розправляє,
Я піду в світи туди,
Де ніхто мене не знає,
Може ти у снах своїх,
Ще знайдеш мене, впізнаєш.
Я не знав, що можна так,
Без кохання полюбити,
Я приручений твій птах,
Хоч безкрилий, хоч безликий,
Я не знав про смерть в душі,
Всіх незроджених світанків,
Лиш залишусь між своїх,
Відголоском з полустанку.
ID:
933601
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 11.12.2021 23:24:23
© дата внесення змiн: 13.02.2022 21:12:55
автор: Avea Dea
Вкажіть причину вашої скарги
|
