***
Скажи,
Невже біла квітка здалась тобі воїном?
Чи схожа на тих вона, що в часи пройдені
Кровавими вітами пестили ґрунт?
Чи схожі пелюстки її на автомати,
Що їх безтолково тримають солдати,
Боячись, що знічевную землю у них можуть забрати?
Чи схожа то́нка стеблина
На тільце малої дитини,
Що мати стара таки її не вродила?
Скажи,
Невже вітер жене її просто у спину?
Чи гне свої корені як у балеті
І неодмінно пада від стріл кулемета?
Невже світлії вії весь час майоріють,
Захищують неміч?
І голосять війною
Про поміч?