БАТЬКИ НА ЧУЖИНІ.
За лісами, за горами, десь на Україні
Там бабуся доглядала, ростила дитину.
Вечорами колискову співала тихенько,
Жаліючи ,що малеча зростає без неньки.
Пестить худесенькі плечі та все колихає
За що тобі таку долю господь посилає?
Чого ж бо, ти, не зростаєш у повній родині,
Батьки мусять працювати в далекій чужині.
Чого бачать рідне личко лише в телефоні,
Не цілують оченята ,що сльозами повні.
І чому ніхто нічого не хоче робити,
Щоб не були батраками,не кидали діти.
Я ж бо тебе нагодую, скупаю водою,
Пооббивані колінця я тобі загою,
Але дуже ранить серце твоє запитання-
А де мама? І чи буде завтра на світанні.
Чи то світ знов повернувся в ті часи минулі
І накрили Україну бурани похмурі?
Чи то люди повтрачали і совість і бога,
Що для більшості у нас терниста дорога.
Спи дитино ,засипай, серце туга крає.
Вітер листям шелестить ,хмари наганяє.
Дощ не йде та очі повні мокрою росою,
Брови сиві і уста зведені журбою.