Взялося море ряботинням,
Жалких медуз гірким насінням.
В бажанні звільнення відвертім
Одна на одну хвилі вперті
Оговтуються з потрясіння…
Печуть, тримають у напрузі.
Хтось, опираючись нарузі,
У воду брасом, стилем вільним,
Начхавши на медуз свавілля…
Ба, хвіст драглистий… Ні, не друзі.
Розгойдані безмежні хвилі,
Незлічені просторів милі
І час утрачених реалій,
Непізнаних глибин баталій,
І очі пляжників безсилі.
Медузи, море, хвилі-хвилі…
15 серпня 2017
(с) Валентина Гуменюк
А медузи таки не друзі. 
