Ми дихали з тобою одним літом,
Стрічалися у спільних наших снах…
Ти був серпневим і жаданим вітром…
А я, повір, вже знаюсь на вітрах.
Палило сонце збіжжя і дороги,
Горіли з ними пройдені мости…
У нашім літі зайві застороги,
У нашім літі є лиш я і ти…
Стікало щастя соком нектарини
Між пальцями твоїх міцих долонь…
І поцілунки з присмаком малини…
Це літо втіхи, радості, безсонь…
Були дощі… вмиваючи буденність,
Фарбуючи у свіжу зелень сад…
О, ці дощі… О, свіжа ця натхненність…
О, ця мелодія серпневих серенад…
Вплітаючи в вінок щоденні миті,
Маленькі радості, прожиті тільки двох,
Разом з тобою ми були у літі…
І літо це було для нас обох…
