Розбите скло
І безпредметний хаос...
Напівзруйнована стіна...
Сміття, що вицвіло, розклалось,
І збірка написів брудна.
*
Огидне тло
І символізм в розрусі, -
Коли в житті все шкереберть,-
Це розпад мрій, надій, ілюзій,
І долі хижа круговерть...
*
Колись було
Це все єдиним цілим,
І мало форму і вагу,
А світло ореолом білим
Вливало цінність дорогу́.
*
Підступне Зло, -
Могутня Сила Світу, -
Нанесла роковий удар, -
Розбила ніжні моноліти,
І перекинула вівтар...
*
І все лягло
На землю вічним пазлом,
Звук бою вже давно замовк,
Німий оскал на тлі злощаснім,
Чекає... на безглуздий крок.
*
Розбите скло...
На гранях сонця іскра...
Навколо - попіл, бруд, іржа...
І встромлена у гострі вістря
Моя розбита вщент душа...
