Визріло щире Добро,
Пішло поміж люди,
Сподівається, що радо
Його стрінуть всюди,
Що ввійде в кожну оселю
Не гостем - ріднею
І поділиться із ближнім
Вдачею своєю.
З Добром й в Добрі
Треба жити,
Добром накриватись,
З ним щодень перебувати,
А не сподіватись,
Що загляне, не полишить
Чи пройде десь збоку,
А поселиться на стале
У вас цього року.
Не пускайте на поріг
Заздрість, ревність, злість,
Нехай вас ниття щоденне
Поїдом не їсть.
Впустіть Добро, поділіться,
(його усім стане),
Це, як букет з Незабуток,
Приємно, хто гляне.
