Ці безмовні холодні джунглі.
Ці безсердечні камяні брили.
Це те місце, де немає нічого.
Це те місце, де не хочется жити.
І я тут і що це значить.
Я не такий.
Я не хочу таким бути.
Таким як інші.
Безсердечним з холодним камяним серцем.
Ні я не такий.
А може такий.
Якщо всі такі то і я такий.
Минало багато часу.
Я і сам начинав думати що може такий.
Но в один день щось клацнуло.
Клацнуло в моєму серці.
Що це, це те що я знаю.
Но це було так давно.
Ні неможе бути.
А потім голос.
І моє серце забилося не наче барабати.
Я відкрив очі і побачив янгола.
Янгола який простягнув мені свою руку.́
І тоді я точно зрозумів що я не такий.
