Розділяю пам'ять на кадри й сюжети,
Час де бу́ли чужі і знайомі портрети.
Де бу́ли палкі, відчайдушні бажання,
Крики, драми душі, дуже тихі признання.
Я пригадую смуток, печалі та біль.
На вустах уже висохла того моря сіль.
Всі різні думки - кольорові й не дуже,
Вони просто були та тепер це байду́же.
Вся радість, веселощі і миле щастя,
Що так ніжно тримало колись за зап'ястя.
Залишилося все у полоні життя,
Мене завтра чекає вже нове майбуття.
Попереду буде невідоме кіно,
А я просто гадаю, яким стане воно.
Щоденних бо кадрів кожен з нас режисер,
В круговерті швидкого буття й часових сфер.
