МАМО, ПУСТИ НА МАЙДАН!
– Мамо, пусти на Майдан!
На Майдані народ стоїть гордо і грізно,
І кличе на поміч до себе в свій стан,
Боротись за волю допоки не пізно.
– Ні синку, тобі ще зарано,
Дорослі там люди стоять
І борються з владою справно –
Ще рано геройство своє проявлять.
– Мамо, пусти на Майдан!
Людей почали там вбивати,
Провладний команду дав клан:
На враження сміло стріляти.
– Ні синку, задача у тебе є інша –
Школу успішно закінчити треба,
Тести всі здати й вступити до виша,
Освіту здобути і жити для себе.
– Мамо, пусти на Майдан!
Стоять буду там непорушно,
Моя це задача і мій гідний план,
Знічев’я сидіть мені душно.
– Ні синку, наш батько вже там,
Тобі я казать не хотіла,
Поїхав у Київ він сам –
Йому відказать я не сміла.
– Мамо, пусти на Майдан,
Батьку підтримка потрібна,
За нього життя я віддам
І за Вкраїну – вона для нас рідна!
– Синочку, моє ти дитя,
Відпускаю тебе туди слізно…
За волю, свободу, щасливе життя –
Люди боріться – поки ще не пізно!
Ю.ЯРЕМА
22 січня. Криваве Свято Дня Соборності. Це історичний день проголошення Акту з'єднання Української Народної Республіки і Західної Народної Республіки, що відбулася в 1919 році.
КРИВАВИЙ ДНЬ ЗЛУКИ
акровірш
Сльози в День Злуки гарячі течуть,
Люди вмирають від ран на Майдані,
Аж в океан ріки кров донесуть -
Влада відчула свої дні останні.
Арка "Динамо" від штурмів дрижала,
Насмерть від кулі упав Нігоян,
Агнця Вербицького банда розп'яла,
Цар дав команду стрілять в громадян.
Істинні воїни Сенек й Жізневський -
Їх добивали злочинці в пагонах...
Спільно зібрався народ український,
Масово бити бандюг в регіонах.
Екщн бойовий надав гарту бороться,
Разом в повстанців вселялися сили,
ТЬм'яніі від бою в майданівців лиця -
Встань, Україно, народе мій милий!
Опір умнож і добав супротиву,
Раду і уряд звалити за зраду -
Ось тоді Бог дасть нам волю щасливу,
Гідні достатки, добробут і зладу.
Адську корону знесемо жахливу -
Ми переможемо - миру заради!
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!
ДРУЖЕ!
Перші букви вниз читай,
Дух Майдаеу пізнавай!
Ю. ЯРЕМА
СКОРБОТНИЙ ДЕНЬ ЗЛУКИ НАСТАВ
акровірш
Ллється невинная кров на Майдані,
Аспідський “Беркут” людей забивав,
Він відчував страх і дні вже останні.
Арка “Динамо” від взривів здригалась,
Нігояну у голову снайпер уцілив,
А куля Жизневському в серце уп’ялась, –
Це влада безжально пустила в них стріли.
І Сеник,… Вербицький та інші - убиті,
Їх мучили довго “тітушки” у лісі.
Сотні людей за це злістю умиті,
Мститись хотіли за лад остобісів.
Емоції перли на штурм з ними биться,
Рішучість й надія давала їм сили,
Тьм’яніли від люті в штурмуючих лиця, -
Вставай, Україно, народе мій милий!
Один лиш є шанс - мирна сила спротиву,
Рішуче ми звалим цю владу за зраду.
О, Боже, вкраїнцям дай долю щасливу,
Гаразди, достатки, добробут і зладу!
Адже в Європі народи всі рівні –
Майбутнє за ними, час туди Україні!
В, ШТУРХЕЦЬКИЙ
ID:
897461
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 07.12.2020 13:13:12
© дата внесення змiн: 07.12.2020 13:13:12
автор: Юрій Ярема
Вкажіть причину вашої скарги
|
