До числа послідовників Джеффрі Чосера (біля 1342/43 – 1400), найбільшого поета англійського Середньовіччя, належить Джон Лідгейт (біля 1370 – біля 1451), монах бенедиктинського монастиря в Бері-Сент-Едмундс. Він народився в селищі Лідгейт, у графстві Саффолк, був освічений, відвідав Париж, писав у багатьох жанрах і став виключно плідним автором: вважається, що написане ним складає близько 145 тисяч рядків. Деякі твори приписувалися йому, але згодом його авторство було спростоване. Сучасники визнавали його найталановитішим з послідовників Чосера.
Лідгейт жив у часи Столітньої війни, і це мало відобразитись у його творчості. За його життя Англія досягла найбільших за цю війну успіхів і згодом їх втратила.
Серед найзначніших творів Лідгейта – «Книга про Трою» (Troy Book), переклад, а точніше – переказ «Historia destructionis Troiae» («Троянської історії») італійського автора Гвідо делле Колонне. Книга Лідгейта написана між 1412 та 1420 на замовлення Генріха, принца Уельського, який став королем Англії Генріхом V (царював у 1413 – 1422) і одним з англійських героїв Столітньої війни: він одержав перемогу у битві при Азенкурі 25 жовтня 1415 р., досяг укладення у 1420 р. миру в Труа, за яким Англія й Франція, залишаючись двома окремими державами, мали перебувати під владою англійських королів з династії Ланкастерів, одружився з дочкою французького короля і помер в статусі спадкоємця французького престолу; тесть, душевнохворий король Франції Карл VI (царював у 1380 – 1422), пережив його майже на два місяці.
Король Генріх – герой поеми «Облога Гарфлера і битва при Азенкурі, 1415», опублікованої вперше близько 1530 р.
4
без імені автора. Джон Лідгейт часто визнається автором цієї поеми (найправильніше буде сказати, що вона йому приписується), яка містить художні вільності, але показує жорстокість середньовічної війни. Характер короля Англії зображено тут як складний, чого і слід було очікувати: король то висловлює увагу до радників, то азартний, то жорстокий, то побожний і милосердний. Автор висловлює королю свою симпатію, хвалячи його побожність, відвагу і прив’язаність до рідної землі.
Лідгейт писав і вірші про куртуазну любов, і недобрі сатири проти жінок, але на честь Богородиці створив вірші, що прославляють Її як Даму серця автора напередодні Валентинова дня. У цьому творі перераховані й інші жінки, гідні поваги чи просто цікавості, яких слід було знати поетові цієї епохи, та всіх їх перевершує Богородиця. Цей твір звернений до вдови Генріха V і матері його сина, Генріха VI – Катерини де Валуа (1401 – 1437), дочки короля Франції Карла VI, знаменитої красуні з не найлегшою долею, яка могла б стати королевою одночасно і Англії, і Франції, якби Генріх V прожив трохи довше. Згодом королева-мати Катерина вийшла заміж за валлійця Оуена Тюдора, і вони стали предками знаменитої англійської королівської династії Тюдорів (1485 – 1603). У «Хвалі миру», де кожна зі строф завершується словом peace («мир»), автор із допомогою численних біблійних і частково античних асоціацій переконує читачів у цінності миру.
Належна до історії світової літератури творчість Джона Лідгейта – дзеркало його часу, але також може слугувати зв’язку часів, бодай і дуже віддалених між собою.
З глибокою повагою,
перекладачка
ID:
1037387
ТИП: Проза СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 10.04.2025 01:25:35
© дата внесення змiн: 10.04.2025 01:25:35
автор: Валентина Ржевская
Вкажіть причину вашої скарги
|