« Чим далі в ліс,
тим більше дров...»
Прислів’я
У чорному лісі іду навмання...
А що мені буря чи злива?
Та не доганяю, кудою щодня
щезає зима білогрива.
Напевне у неї по азимуту
і в мене – одне і те саме:
коли три дороги, наліво іду,
а потім направо і прямо.
А там, де не буде моєї ноги,
стоїть ще на курячій лапі
оголена талія баби Яги
і мощі Кощія на шкапі.
То тінями Чахлика рикає змій
і наша – його баба Йошка
лякає усіх у країні моїй
так само як зелень і «йолка».
А далі «тайожний» союз і пурга,
сніги, завірюха... де нині
притрушує інієм сива хуга
біляве, криваве і синє.
А далі... зима замітає сліди...
Кудою не човгай, кудою не йди –
одні кучугури й замети.
Якщо закудикаю лихо й біду,
на голову іншу пригоду найду,
яка подобає поету.
