Мої вуста із присмаком полину,
Моя душа холодна і німа,
У вирій я з лелеками полину,
Коли на землю упаде зима.
У вирій до чужого небосхилу,
Полину у блакитну височінь,
Піднявшись до небес з сивого пилу,
Полину у його безмежну синь.
Пробігти босоніж, холодні роси,
Зволожать вбиті спрагою вуста,
Побігти, роспустивши довгі коси,
Та я не зможу, бо душа пуста.
В моїх очах, немов би в океані,
Відбився лише чорний небосхил,
Гірчать слова,немов вони останні,
За вітром линуть, наче білий пил.
Я не заплачу, мої гіркі сльози,
Ніколи не побачишь ти, повір,
Поезія кохання в світі прози,
Неначе серед міста дикий звір.
Мої вуста із присмаком полину,
Полину я в безмежну височінь,
У вирій я з лелеками полину,
До неба, у його безмежну синь.
Мої вуста із присмаком полину,
Моя душа холодна і німа,
Чому і навіщо? У чому полягає ціль?
Alita відповів на коментар Аскет, 19.12.2020 - 01:12
Цель в каком контексте? Что стихотворение несет или именно этих строчек? Почему? Потому, как не все поцелуи сладки. Некоторые несут горечь разлуки или обиды.
Аскет відповів на коментар Alita, 19.12.2020 - 01:24
Вот именно! Контекст, к которому ваш льется текст
Alita відповів на коментар Аскет, 19.12.2020 - 01:30
Ну, если так). А что именно из текста Вам не понятно или вызывает вопросы? У каждого человека свое виденье горечи, своя степень, к примеру, печали. Каждый выражает это по своему. Я делаю это так, Вы по другому. Иначе все бы было однотипным и неинтересным).
Аскет відповів на коментар Alita, 19.12.2020 - 01:36
Так уже же ж
Мої вуста із присмаком полину,
Моя душа холодна і німа,
В первом своем комментарии спросил
Alita відповів на коментар Аскет, 19.12.2020 - 01:38
Так на это я и ответила сразу под ним)
Аскет відповів на коментар Alita, 19.12.2020 - 01:40
Вы не Алита, а Аэлита ))
Alita відповів на коментар Аскет, 19.12.2020 - 01:39
Ладно, спорить или что-то доказывать смысла не вижу). Хорошей Вам ночи).
Аскет відповів на коментар Alita, 19.12.2020 - 01:41
Надобранич 
