На жаль не всіх можливо привітати...
Бо хтось ціну надмірну заплатив
За "русскомірний" їхній рецидив
І в домовині повернувсь до хати.
У когось плани на життя були —
Одруження щасливе, жінка, діти...
Та вкотре "русскім" враз забракло світу,
Відчуняли від "водочки" коли.
І понесли той їхній "русскій мір"
Туди, де з ним уже ковтнули лиха,
Туди, де звикли жити мирно й тихо,
Де — не географічним є Сибір...
Хто у боях поліг, тим Світла пам'ять
І наша дяка за спокійний сон...
Та в когось у реаліях — полон,
Де кожен день у душу й тіло "жалять"...
Тож відчуття святкового нема...
Є біль, перемежований сльозами,
Не однієї в Україні мами
І туга юної вдови німа...
Хоч мало ще для радості причини,
Про мир молитва "не виходить" з хат...
Живим хай буде кожен НАШ солдат,
А ворогів везуть у домовинах.
