Люблю ці вулички вузькі,
Бруківки камінці слизькі.
Навічно стукіт в них підборів,
Арабських і юдейських взорів.
Одвічні свідки – камінь, зорі.
І запах квітів екзотичних
З балкончиків середньовічних
Будинків сніжних Салобреньї,
У середземноморськім тренді.
Та пляж з піском під колір бренді.
Ласкаве море і каміння…
У андалусців генне вміння
Красиво жити. Незалежні,
Завжди в довірі обережні,
Як горда птаха у безмежжі.
Лунає пісня із уст вічна:
«Цілуй мене, коханий, міцно…»
Густе повітря наче хміль,
Думки вітріють без зусиль.
Любові кисень – звідусіль.
15 серпня 2018
(с) Валентина Гуменюк
Цікава поетична мандрівка. 
