А я Тебе, знаєш, люблю,
Люблю Твої очі і скроні.
Твій погляд ласкавий ловлю,
Твій дотик й тепло від долоні.
Солодко – медові вуста,
Обійми міцні і жагучі.
Срібляста чуприна густа,
І руки… ласкаві й могучі.
Твій голос – навіює чар,
В тенетах його я гублюся.
І серце гаряче, мов жар,
І ніжність… в якій я топлюся…
А я Тебе, знаєш, люблю.
Чого все це сталось – не знаю.
З Тобою я біль розділю,
І в пекло з Тобою , й до Раю.
Для Тебе що хочеш – зроблю,
Тебе я весь час відчуваю.
З Тобою свій спокій гублю,
З Тобою у мріях літаю
А я Тебе, знаєш, люблю,
Навіщо й за що полюбила?
Які за це муки терплю!
Й чомусь відпустити… не сила.
30.11.2020 р