На березі річеньки
На березі річеньки
плекаю в зірках любов,
самотньо щоніченьки
палаючи знов і знов
думками квітковими,
що з ніччю не відцвіли,
а серце казковими
стежками до щастя привели.
На березі річеньки
шукаю у мріях сил
розплющити віченьки
і пташкою в небосхил
летіти до сонця в ввись
з-за хмароньки дощові,
щоб журоньки не лились
у почуття мої живі.
На березі річеньки
зустрілось мені життя,
яким я довіченьки,
як зірка крізь забуття,
палаю, лечу, тремчу
від зовсім простих речей
проводити досхочу
годиноньки днів і ночей.
Віктор Цвіт 11.08.20
