Осінь дарувала золото дібровам,
Сірий смуток – небу, травам і воді.
Скільки ж пережито, друже, в нас з тобою –
Все життя ми в парі, все життя в труді!
Осінь нам на скроні впала сивиною,
Та серця, мов весни, й досі молоді.
Скільки ж пережито, друже, в нас з тобою –
Все життя ми в парі, все життя в труді.
Осінь гаптувала килим жовтизною…
Разом ми у спеку, й серед холодів.
Скільки ж пережито, друже, в нас з тобою –
Все життя ми в парі, все життя в труді.
24.12.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
