немає нікого
гроза...
лиш темнії вікна
немов смола
та подмухи вітру
скрип мокрих дерев
немає нікого
немає тепер
залиш мені спокій
на стіл розстели
все так по домашньому
коли поруч ти
й немає нікого
гроза є гроза
під шум крапель з хмари
відпочиває душа.