Тут від ратуші на квадратній площі,
Що годує нічних метеликів,
В ніч блукають всі тіні парами,
Що корінням ростуть з алей.
Авроро, між цими фасадами,
тінь моя одинока тулиться,
І скрадається під балконами
в ніч сповитих твоїм плащем.
Ти над містом, над білими гронами,
що годують нічних метеликів,
П'єш із мороку міста запахи,
І чорнило мокаєш з калюж,
Ти цілуєшся із маскаронами,
І смієшся над скверами й парками,
Ти розписуєш вулиці шепотом,
Щоб пропасти до ранку дощем.
Авроро, між цими фасадами,
тінь моя одинока тулиться.
Хмари, хмари збираються високо,
І відсвічують сяєво в ніч,
Як довкола охоплені місяцем,
Скаженіють безсонням втомлені,
Ті, що йдуть по розписаних вулицях,
Обігріті твоїм плащем.
16.08.2020
Дяка.
