***
Я повернỳсь колись у ті краї,
У ті місця, що кличуть в сновидіннях,
Де захлинаються піснями солов’ї
В своїх нічних весняних володіннях.
Там пахощі бузку дурманять ночі,
А вітер з яблунь пелюстки несе,
Там тихо річка в берегах хлюпоче,
Тече як час і забирає все -
Все, що було, минулося, майнуло,
Що так чекалось і ніколи не збулось,
Що лиш здалека подувом війнуло
Й весняним громом за рікою відгуло.
Я знаю - він десь є той дивний край,
Я йшов до нього крізь усі літа,
Там вічна молодість, там вічний май
І зорі падають в нічні жита.
Я віднайду його у тихім надвечір’ї
І вже назад не буде вороття,
А тільки я й мої наївні мрії.
…Там ти мене чекаєш все життя.
***
Чудово! 
Беру в обране! 
