НІЖНІ КАРІ ОЧІ
Чорнії брови, карії очі,
Темні,як нічка, ясні, як день!
Ой очі, очі,очі дівочі
Де ж ви навчились зводить людей?
К.Думитрашко
Весна пробуджує в душі любов й пісні,
І ми співаємо з любов’ю навесні,
Про чисте небо, зорі й ясні ночі
Про брови чорні й ніжні карі очі.
Ой карії очі, ой чорнії брови –
Весною скрізь тільки про вас і розмови
У всіх небайдужих й закоханих в них,
Здорових, вродливих і зовсім старих.
Мужчини та хлопці бажають і мріють
Про очі кохані – перлини злотії,
Щоб душу, любов й все, що мають в собі
Віддати за очі, кохана, тобі!
Кохання і пристрасть горить в цих очах,
Вони сексуальні й азартні аж жах,
Ще й люблять вони у домах своїх розкіш,
І люблять подружні стосунки хороші.
Кохання для жінки такої надсила,
Влюбляється раз й розлюбити не сила,
Зради вона не пробачить ніколи,
Для неї кохання одного доволі.
Мужчини, ви будьте в сім’ї милосердні,
Бо почуття в карооких безмежні,
Віддайтесь дружинам своїм ви до болі
І будете мати всього ви доволі!
Усім карооким я хочу сказати,
І від душі їм усім побажати:
Міцно тримайте судьбу ви в руках, –
Щастя своє все у ваших очах.
Будьте щасливі і будьте здорові,
Хай у вас буде усього доволі,
Хай вас кохають і ніжно голублять,
Хай все життя вас шанують і люблять!
Юрій Ярема
ID:
876132
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.05.2020 12:59:51
© дата внесення змiн: 08.06.2020 16:38:46
автор: Юрій Ярема
Вкажіть причину вашої скарги
|
