Я хочу людям слово дарувати
Тверде, мов камінь, і легке, мов птах,
Що славило би Україну-матір,
Тривожило і серце, і уста.
У «завтра» віру хочу тим зміцнити,
Хто рівновагу втратив у житті,
Щоби не втратив ті важливі ниті,
Котрі тримають кожного в бутті.
Я не втомлюся світ, людей любити
І в цьому, і в наступному житті,
Зумію словом душі підкорити,
Щоб сильними були вони в путі.
Тим, хто захоче дивний світ змінити,
Краплинку волі спробую додать:
Не маєм права лінуватись-гнити,
Коли державу гне-лама біда!
У час, коли стоїть питання руба:
Буть Україні в світі чи не буть,
Скажу: зневіра, зрада – то їй згуба,
Лиш сильний дух – надійний атрибут.
5.05.2020.
Ганна Верес (Демиденко).