Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ася Оксамитна: Слова згоріли - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ярошенко, 02.05.2020 - 22:03
Людям можливо те не зрозуміле, що у вас панує на душі! Адже у кожного думка своя! Головне себе цінувати і радіти життю! Шануйтеся, добра Вам і ніколи не падати духом!
Galuna_maluna, 02.05.2020 - 17:59
Вибачаюсь за своє припущення. Я не відразу зрозуміла зміст вірша . Ви дуже смілива дівчина. Я не знаю, щоб хтось так раніше писав .Я написала про Вас вірш, якийВи певно не читали на моїй сторінці. тому я друкую його у ВасЗ заздрістю У поезії моїй одні намагання Якось виразити словом свої почуття, Те, що словом важко означити, Бо вони ще не мають ім'я. У віршах я лиш можу до Бога волати, Я б хотіла у небо політ, І мені вже ніколи не стати такою як Ася, Що на дотик як той оксамит. Вона може вільно на всі теми писати, Що в душі лиш породжує жаль, Так, мені вже не бути такою як Ася, В неї очі - холодний кришталь. Я не зможу цей світ повний барв описати - Ріст рослин і кипіння бурхливе морів, Устриць ,мідій німе існування, Навіть ряд електричних стовпів. Світ, що рухів і форм творить об'єднання, Не підвласний зовсім мені. Ні, ніколи мені не стати такою як Ася, В неї шкіра самий оксамит. О.В.Рожко, 02.05.2020 - 16:12
Цікава задумка- в усіх трьох катренах однаково заримувати 1-3 і 2-4 рядки. Не пам'ятаю, щоб зустрічав десь щось подібне.
|
|
|