На зло вітрам, холодній непогоді,
Крокує по планеті тут і там
Любов, яка не знає перешкоди,
Дарує щастя стомленим серцям.
Уважно подивіться: не на вас чекає?
Давно за вами ходить по п"ятам.
Кому воно потрібне, добре знає,
Хто вміє дорожить цим почуттям.
Прийміть його в обіймі свої ніжні,
Тримайте міцно, тільки не впустіть.
На краєчку сердечка знайдіть місце.
Любов таку ви щастям назовіть.
А щастя любить сонячну усмішку,
І шепіт трав ранкової пори.
Вас не залишить,(вірите? ) довіку,
Оце такі мої думки прості...
Чому так складається життя?
Не звертаємо уваги на ко́гось
Хто прагне вас до забуття
Чекаємо на лопуха, чи сволоч?
Дякую за гарний твір!
Всього Вам найкращого!