Здавалось, ні…вже холодів не буде
Оцих шалених ,несподіваних вітрів
І наберуться рішучості всі люди
Та змінять світ що вже війною зрів.
Те що було вони уже забули
Знов ненависть звели на п’єдестал
Щоб убивати ,а не любити всюди
Других, за те що у них інший ідеал.
Кудись поділись набожність і чемність
Зникла повага,віра у добро
Одноманентно втратили взаємність
Наших здобутків як і не було.
Все розвалили,оббрехали,обікрали
По норах та печерах розгребли
Та краще жити від того ми не стали
Нічим майдани не допомогли.
Свідомість як та пташка в клітці б’ється
Хоче свободи, миру і добра
Її не чують. Розривають серце
Стікає кров’ю наша розорена земля.
16.03.2020
