Заховай свою гордість в мішок
І не слухай, що люди говорять.
Збери сотні й мільйони думок
І змирись, що тобі хтось докорить.
Прагнеш щастя, любові, тепла?..
Не чекай, що все легко дається.
Доля сотні разів довела,
що отримає той лиш, хто б’ється.
Розбиваються мрії, мов скло
залишаються люди позаду...
Крові хоче здобуте тепло
та ніщо не приходить одразу.
Зрозумій, чого хочеш ти!
Так, це важко... Та ти зумієш!
Будеш сам ти часто брести
та досягнеш того, про що мрієш.
Страшно? Боляче? Важко?
І не ясно чому і за що?..
Не казав ніхто, що це казка -
за чимсь гарним - знайдеш Ніщо.
Ніхто з нас не навчився жити.
Шанс Єдиний згорить, мов абсент,
лиш за мить до кінця життя-нитки
починаєм цінити момент.
