Блукала молода левиця
Голодна, хижа та сліпа.
Поранена гріхом блудниця,
Безжальна вбивця та вдова.
Палало сонце Вавилону,
Зла спрага нищила її,
Не зрадила своєму нюху.
Ішла слідами по крові.
Не знала жалю, не прощала,
Хто зрадив раз - той вже її.
Міцними іклами хапала,
Впинала пазурі свої.
Безбожних геніїв цариця,
Убивця тисячі життів,
Бездушних тіл покірна жриця
Та мати проклятих синів.
Вона віками з нами поряд,
Вона жере - ми мов німі,
Вона вбиває - ми десь поруч
Шукаєм правди у війні.
Давно вона вже згризла совість,
Своїх проплачених рабів.
ЇЇ ім'я - безмежна ЖАДНІСТЬ!
Убивця праведних світів.
