Троянди теж бувають без колючок,
Беззахисні, як люди, що в житті
Не научились вберігати спокій,
Та захищатись навіть в дні сумні...
Не вміють болю іншим завдавати
Заради власного комфорту і життя,
Тому бездумно можуть й розтоптати,
Чи в клоччя розірве чиясь рука…
Колючками їдкими вкрию душу,
До щему крові захищатиму своє
Життя тендітне й потай не розрушу
Допоки слабкості ще виду не дає…
Не варто жити всім лише на радість,
Для себе власну долю віднайду…
Хоча чигає ненависна старість –
У душу яд її я точно не впущу!
Троянди, що бувають без колючок,
Я також научу для себе жить
Тож молитвами огортатись мушу,
Допоки свічка ще моя горить!
#поезія_Іванна_Осос
5.03.2020
