*****
Ну втомився, і що? Ви готові здирати підкови?
Ви підняли рушницю і палець намацав курок?
О, відколи Ви так? Ні, відколи не та Ви, відколи?
Я засвоїв урок, я засвоїв і стишую крок.
Відверніться, я плачу. Прошу, не дивіться, я плачу.
Вам тепер не збагнути всього, що зі мною збулось.
Я мину назавжди, я піду.., я поїду на дачу,
І побачу, як швидко з коня прорізається лось.
Хай ростуть мої роги, хай будуть розлогі, метрові!
Я смиренно прийму, бо судьба, бо недоля, бо рок.
Я навчуся мовчати, кусатиму губи до крові,
Щоби з них не злетіло: «Моя Господине …… !»
Та пох..
ЗбірЛука «Поносъ й оуничижéнїе»