З усіх щілин весною віє,
На вікна сонечко лягло,
Душа про щось прекрасне мріє,
В ній свіже щастя розцвіло.
Розкрилось небо, мов волошка,
Всміхнулось, і з'явилась вмить
Від літака тоненька зморшка,
Який пірнув в ясну блакить.
Так тепло всюди, так спокійно,
Весна думки несе у даль,
Звучить у серці гармонійно
Якась чарівна пастораль.
З душі ростуть нові надії,
За руки йдуть у майбуття -
Натхнення, віра, світлі мрії,
А з ними разом і життя.
***
Класно, Вікторіє... 
