Чому ж біжить наш час так швидко?
Чому ж не зачекає коли насолодишся?
Від того поспіху тобі стає аж гидко
Думаю зі мною ти погодишся
У дитинстві ми хотіли бути вже дорослими
Мріяли як будем мати кучу справ
І не цінували як бігали щасливо босими
В саду поміж дерев й пахучих трав
Щиро ми кохали підлітками
І цей період не забудемо ми ніколи
Емоції зашкалювали відрами
І це найкращі роки школи
Коли вже появлялись перші труднощі
Ми йшли сміливо вгору
Хоч інколи бували й хитрощі
Ми думали так буде знову і знову
А час іде все далі й далі
і не дає він другий шанс
За щось ти маєш і медалі
А за щось платиш аванс
Та згодом розумієш як бувало добре
Без забот і лишніх коливань
Що боїшся і не хочеш ти життя доросле
З тим поспіхом і переживань
