Колишуть віти вітер невгамовний
Закритий ще трамвай покритий інеєм
Коли шукаєш вільний час любовний
Але весь накритий відчаєм
Забудь коли ти був самотнім
Коли в душі чаївся тремор
І буття здається незворотнім
А в душі боровся демон
Може ти шукав єдину
Може втратив ти когось
А бувало просто гинув
Від любові до чогось
І не порівняєш болі ти ні з чим
Бо твоя душевна втрата
Вона як звір виє голосом німим
Хоть буває і не варта
Кожен крок немов тортура
Кожне слово через біль
Це все твоя натура
Немає перешкод а бачиш Ціль!