Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Володимир Каразуб: ЛЕГКО ДИХАТИ ВІД БЕЗПАМ’ЯТІ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ vero.ronica, 07.02.2020 - 22:30
О, про сторінки, що із серця вирвані! А так.. це про творчий самоаналіз? Infantis відповів на коментар vero.ronica, 07.02.2020 - 23:15
Так. В світі існує стільки образів, стільки сталих символів, персонажів, що давно мали б переварити їх, а не повторювати одне і теж. Мали б навчитись бачити автора, впізнавати його, але не впізнаємо, і це дивно - стільки потуг, старань, а егалітаризм не переходить в якість, хоча на яке світло переходити вулицю знають всі.
vero.ronica відповів на коментар Володимир Каразуб, 11.02.2020 - 19:35
Цілком імовірно, що зелене світло важливіше для виживання виду, в будь-кому випадку на тому етапі, де ми перебуваємо. А інше - чим доступніше щось і чим його більше, тим менше воно цінується. Виникло питання стосовно образів : скільки їх всього може бути, чи скінченна кількість? Якщо скінченна, то наскільки можливо вигадати щось принципово нове, а не повторити за кимось? І чи не заважають ці повтори пізнавати авторів? Що їх насправді вирізняє? Стиль? Навіялось Вашим коментарем. Дуже цікава Ваша думка Infantis відповів на коментар vero.ronica, 12.02.2020 - 11:31
Про образи, про сюжетні лінії написано багато. Є декілька авторів, які обумовили кількість сюжетів. Говорити можна дуже довго. Це якщо говорити про літературу і про її виправдання. Дуже цікаво cпівставити естетику декадансу Готьє-Уальд і Джона Рьоскіна: краса заради краси чи моральне мистецтво.
|
|
|