Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Яна Бім: Одного разу, рятуючись… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Льорд, 24.09.2020 - 19:40
Після самого безпросвітного мороку наступає світанок ...Похмура полоса? Вона має кінець. А за нею – світла. І чим Ви достойніше пройдете чорну, тим світлішим буде майбутнє. Все проходить, пройде і це
Затягнувся світанок... але вже легше Дякую, грієте душу коментарями... а я тут рідко. Всі забувають. А Ви заходите
Капелька, 12.02.2020 - 21:24
Дуже гарна, актуальна і зворушлива проза! Вона йде від серця достойної душі, в якій краса віри і любові! Зелений Гай, 24.01.2020 - 12:51
Так точно написано! Можливо комусь ці слова впадуть зерном у серце. Прошу Бога милосердного, щоб не тільки впали, а і проросли. Дякую Яночко.
Яна Бім відповів на коментар Зелений Гай, 24.01.2020 - 22:09
І я Вам щиро вдячна! Що прочитали, зрозуміли, попросили... не сподівалась. Якщо моя писанина думок, має вагу впасти в чиєсь серце зерном, то справді - хай проросте на славу Божу)Дякую! Яна Бім відповів на коментар Катерина Собова, 24.01.2020 - 22:15
Спасибі, та то не поради Думки, досвід, самозаспокоювання, прохання... То треба пережити й відчути. Або не треба. Але радити марно в цій справі
|
|
|