Не кохай більш ніколи й нікого -
після неї, твоєї.
Вона стала для тебе душею..
Це ті чари, що прозріння подвижать в сліпого
й голоси розливають в німого
і в глухого
почуються в вухах, страстею.
Де мій демон? Немає. Бо ось янгол зі мною стоїть..
Він мене про усмішку питає.
Про усмішку, що у серці горить,
там жаринки їдкі розкидає.
Загорілося їй у серденьці -
чути сміх мій, сподвижений страсті;
бачить очі мої у люстерці -
білі квіти, прекрасні, квітчасті.
Бо для чого ростити ці квіти?
Умивати призленнії очі сльозами ночами?
Як для тебе, я радий тремтіти…
Гнуть поклон під твоїми губами…
