|
На тому світі, в страшному суді,
Арсен Cобака, Юля та Володя,
Вона - у білому, коса на бігуді...
Чекати чого доброго — їм годі!
Одразу змовились, що спільно говорити,
Тоді можливо, і брехня їхня пройде:
- Не будуть одне одного топити -
В Раю шампанське литимуть в біде.
Не знаю, як пройшло і скільки часу,
Чекати їм сказали поки де:
Без черги й тут проходять пі-дараси,
- Ви погуляйте, черга підійде…
Пішли оглянути, що поряд є, довкола -
З'явились написи яскраві на стіні
Писалось на одній: Біблійська школа,
На другій: Бар пекельний «Рошен-І*».
Аваков зразу: може всі у школу?
Ми діти божі — чисті, без вини...
На дверях їх зустрів Святий Микола -
Сніп з різками поклав біля стіни:
- Заходьте, прошу - вас давно чекають!
Тут лікарі, учені, вчителі.
Обіцянки Вам, звіти нагадають,
Ті, що давали людям на землі…
Науку Божу треба добре знати:
Брехня чи правда - що із них святе,
Хоч Президент, міністр, депутати
Бо слово Боже зовсім не пусте…
Проходьте і сідайте тут на лаві -
Спитають про діла охоче люди,
Ви мабуть звикли до земної слави
Для вас отут небесна слава буде!
Задком, задком:
- Ми потім, незабаром...
- Ми зайдемо, можливо що й зайде'м ...
Мерщій забігли в двері, що до бару,
А там у дверях Петя Підрошен:
- Нарешті, друзі, вас усіх вітаю!
Фуршет: цукерки і смаколики з вином,
Все безкоштовно! Тут як і там гуляють:
Джакузі, баня, випивка кругом!
Бери що хочеш: м'ясо, риба, суші.
Греби, залийся зараз і отут ...
Ціна одна: продайте свої душі
Життя пройшло! До біса страсний суд!
І потекло! Як самогон у банки
Часу нема! Немає більше меж,
Без совісти, без душ — пий хоч до ранку -
Пекельний бар розбещує. Авжеж.
Коли закликали всіх трьох до залу суду,
Із бару не хотіли навіть йти -
Якого їм іще просити чуда?
Що, краще пекла можна де знайти?
Чудовий бар! Таке вино! А суші!
Чого бажати, судді, їм іще?
А душі? Ті нікчемні їхні душі -
Немає душ. Там згарище лише.
- Тоді - у пекло? В пекло - без питань.
Разом кипіти вам в одному чані.
Всі разом згодились, одразу, без вагань -
Чорти дбайливі... душі запрода'ні...
У біса в пазусі завжди повно спокус
І тут і там - скрізь вільні обирати.
Чи лізти на Голгофу, як Ісус,
Чи всюди, як чортів, будуть вітати.
Наступна мить - уже в смолі киплять.
- А де ж вино? А де оте джакузі?
Сам Вользевул зайшов щоб привітать:
- У нас все чесно — вам те по заслузі…
- А як же бар, горілка, різні яства?
Нам обіцяв лукавий Підрошен!
- Реклама і піар — суцільне лядство.
Ви знали кому вірити лишень!
Заскиглив в чані «блазень із народу»:
- Мене навіщо? Зради геть малі …
- Звичайно, вам і те у нагороду
За продаж ворогу вкраїнської землі!
Смиренно Юля почала благати:
- Я ж так страждала! Любі ви мої…
- За газ, за схеми, за оті відкати -
Окремий чан для “хресної” сім'ї.
Арсен пірнув у смолу, на дно чану.
Про що просити — ліпше вже пірнуть:
Такого беззаконня й дерибану -
Чорти цигарку навіть не дадуть.
А що Рошен? Невже отам гуляє?
Для нього є пательня, а не чан!
Он гола дупа з краю воссідає,
Таких, як сам, до пекла зазиває -
Бо то талан, бо то такий талан!
Продажні душі наших президентів,
Політики брехливі не втечуть -
Чекає пекло їх без компліментів.
Покищо живі? — Скоро підійдуть!
ID:
859493
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 28.12.2019 03:52:33
© дата внесення змiн: 12.02.2021 03:38:53
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)
Вкажіть причину вашої скарги
|
