Дерева почорнілі в стилі ню,
Бо їх зима забула зодягнути.
Ну як вона могла про них забути?
Хтось з перехожих: "Я вже нею сню..."
Не всі зчорнілі! Он, вже хтось із нас
До свят прибрав тонесеньку ялинку.
Немов вдягнули в золоту сукинку,
Десь взявши віру в світло, як аванс.
І вікна десь набралися вогню,
Його б до серця трішки ще додати!
І це тепло весь рік в душі тримати
Й не виставляти душу в стилі ню.