Як мало для щастя треба
Тому, хто душею пише, –
Лиш мирне одвічне небо,
Щоб слухать, як зорі дишуть,
Плече чиєсь відчувати,
Готове від бід закрити,
Думками не жонглювати,
Словами світ підкорити!
Як мало для щастя треба
Тим, пензлем хто володіє,
І це вже душі потреба,
Тому вона й молодіє.
А на полотно лягає
Творіння те веселкове,
Й шляхи туди відкриває,
Де щастя лежить підкова.
Як мало для щастя треба,
Отим, кому служить муза,
Підніме вона на гребінь
І світ полюбити змусить
Сопілкою із калини,
Бандурою тонкострунно,
Де чайками душі плинуть
І щастя рясніють вруни.
Як мало для щастя треба!
25.12.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
Гарний вiрш, Ганно. Так воно i е, при здiйсненнi своiх творчих задумiв, iх реалiзацii - у людиини виникають найбiльш позитивнi емоцii.
Он, скажiмо, художник зi Жмеринки Вiнницькоi областi Валерiй Брезденюк, який не просто пензлем володiв, а навiть у такому жанрi живопису, як - малюнки на водi:
А його за те, що вiн мав власну думку i вважав цiлком нормальним висловлювати критику дiючоi влади, спiвробiтники "Беркуту" на Майданi застрелили: http://www.ukrgeroes.com.ua/BrezdenyukVO.html
Так воно i е, при здiйсненнi своiх творчих задумiв, iх реалiзацii - у людиини виникають найбiльш позитивнi емоцii.
