Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Григорівна: Чья-то забытая память - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Людмила Григорівна відповів на коментар Капелька, 29.11.2019 - 22:12
Очень радует Ваше внимательное прочтение. К сожалению, в последнее время присходит ослабление родственных уз, что я воспринимаю с грустью.Катерина Собова, 29.11.2019 - 16:16
Людочко, це так зворушливо! В мене сльози на очах і в горлі клубок...
Людмила Григорівна відповів на коментар Катерина Собова, 29.11.2019 - 22:16
Дякую, Катеринко. Це мій син колись, дуже давно, ще в підлітковому віці, знайшов те фото, воно і зараз у нього, хоча хто там, він так і не дізнався. А фото дуже гарної якості.Людмила Григорівна відповів на коментар Кадет, 29.11.2019 - 22:19
Такова наша жизнь: потрясения, потрясения... Наверное ни одно поколение без них не обошлось. Сейчас сёла стоят пустые, и сколько там брошено семейных реликвий! Печально...Ніна Незламна, 29.11.2019 - 13:06
Душевно и немного трогательно. Ведь фото,это то,что было,иль,есть,иль уж прошло....Оставляя след воспоминаний...Людмила Григорівна відповів на коментар Ніна Незламна, 29.11.2019 - 22:21
Да, Ниночка, вы правы. Люди бросают свои дома, уезжают и всё ведь не увезёшь. Так теряется память рода. К сожалению. |
|
|