Впав туман на трави святі,
І серпанок на зустріч іде.
Зупинись, не біжи, озирнись,
Це життям наш край гуде.
І все спить під ковдрою снів,
І не чути в гаю птахів.
Бачать сни, і люди, й Боги,
Батьку Велес, нас збережи.
А як раптом нагряне біда,
Не дамо нашу волю зламать.
Станем ми плечем до плеча,
Рідну землю свою захищать!
У руках не вогонь, а мечі,
Захищають нас рідні Боги.
Та вогонь розгорівся в серцях,
А любов наповняє життя…
