Мудрості тобі не позичати
Витримки - щоб так ще хтось умів...
Вчителю...Удома - батько й мати,
Дарую безліч щирих тобі слів
Твій такт і справжня добра твоя гречність
Колись спіткалась з марністю не раз...
Та хто коли вникав в цю недоречність
Прости, учителю, бездумних нас
Зіпсуту кожну клітку твоїх нервів,-
Бо вмів носити мовчки у собі
А нам, докупи бракло всіх перервів,
Придумати : що б вкоїти тобі
Сьогодні йду, в літах, поважна пані,
Купую квіти мудрості твоїй
Лежиш старенький в хаті на дивані
Та погляд той самий з-під сивих брів
Як я люблю ту зваженість у слові,
Боюсь єдине навіть пропустить
І так бажаю, ще раз у здоров"ї
Учителя старого навістить